Дівчинка з Аушвіца. Реальна історія надії, любові та втрати

"В Аушвіці ми були ланками одного ланцюга, які рятували одна одну". Польща, 1944 рік. Поїзд привозить в Аушвіц з Угорщини величезну сім'ю 15-річної Сари Лейбовіц. Мати Сари і молодші брати потрапляють у газові камери. Її батька примушують працювати в зондеркоманді - спалювати в крематорії мертві тіла. Сама Сара потрапляє в жіночий блок і працює на сортуванні речей ув'язнених. Зовсім скоро вона залишається сама - замітаючи сліди злочинів, нацисти страчують свідків, зокрема і її батька. Після смерті батька Сара допомагає виживати іншим в'язням. Ризикуючи життям, вона передає записки і посилки, вигадує, як уникнути газової камери під час переклички, і міняється місцями з жінкою під час відбору на примусові роботи. Кілька разів вона дивом уникає загибелі завдяки допомозі таких же ув'язнених і виживає до приходу в Аушвіц російських солдатів. Мемуари Сари Лейбовіц - це безцінне свідчення про неймовірну взаємодопомогу, сміливість і силу духу всіх ув'язнених Аушвіца, готових на подвиг, щоб допомогти ближньому.