Ex oriente lux! Орієнтація країн світу в архаїчних культурах Євразії

Книга присвячена мало вивченій у світовій історіографії проблемі – як орієнтувався в просторі людина в архаїчних культурах, яке значення в цій орієнтації мали особливості будови його тіла, устрій Землі та рух небесних світил, насамперед Сонця та Місяця, як встановлювалися астрономічні орієнтири країн світу. яку роль грала орієнтація країн світу в сакральному і профанному житті суспільства (орієнтація міст, храмів, палаців, жител, поховань, культових дій, географічних карт тощо. буд.) Дослідження проведено на матеріалі практично всіх архаїчних культур Євразії – від Китаю до Риму та від давніх кельтів до монголів – з використанням усіх видів джерел: лінгвістичних, літературних, археологічних, іконографічних, етнографічних та інших. Антропологічний погляд на природу просторової орієнтації людини дозволяє виявити універсальні категорії в осягненні простору і впритул підійти до розуміння найбільш загальних архетипів свідомості homo sapiens.