Формула-1. Історія головної автоперегонів світу та її керівника Берні Екклстоуна

Про що ця книга? Ця книжка - про легендарні автоперегони формула-1. Вона про те, як змагання вузького кола ентузіастів перетворилося на потужну бізнес-імперію і стало одним із найпопулярніших видовищ на планеті. Це історія Берні Екклстоуна - харизматичного, жорсткого і винахідливого керівника формули-1, який починав із продажу старих авто і зумів побудувати глобальний багатомільярдний бізнес. Рецепт формули-1 унікальний, і Берні Екклстоун - його основний інгредієнт. Чому ми вирішили видати цю книжку, бо дізналися з неї багато нового про бізнес на високих швидкостях. А ще тому, що книга написана дуже цікаво і захопливо. Для кого ця книжка - це книжка для шанувальників формули-1 і для всіх поціновувачів яскравих бізнес-історій. Фішка книжки автору книжки, тому Бауеру, вдалося підібратися до світу формули-1 і секретів Берні Екклстоуна так близько, наскільки це взагалі можливо. У нього вийшло змішати в правильних пропорціях історію успіху і журналістське розслідування. Від автора натхненник цієї книжки побажав залишитися невідомим. Він обіймає важливий пост у формулі-1 і кілька років вимагав від мене викрити непорядність Берні Екклстоуна. Екклстоуна часто називали жорстоким, нещадним і хитрим, стверджуючи, що його життєвий шлях всіяний скандалами, звинуваченнями в хабарах і обдурюванні. Чи правда це? Наприкінці 2009 року Джон Блум організував нам із Берні зустріч у Найтсбріджі, і тоді на пропозицію співпрацювати я відповів, що до книги обов'язково ввійдуть його погані вчинки та думки його критиків. - Томе, я не янгол, - з усмішкою відповів Екклстоун. За довгі місяці роботи над книжкою я мав змогу тісно спілкуватися із самим Екклстоуном, його друзями і майже всім керівництвом формули-1. Багато хто запитував його: - що говорити? А він завжди відповідав: - правду. Про мене не турбуйтеся. У результаті мені вдалося дуже глибоко заглибитися в життя найуспішнішого підприємця Великої Британії. Дякую і самому Берні Екклстоуну. До нашої зустрічі він думав: я сам розберуся у власному житті й нічого не хочу про нього знати. Однак минали місяці, і він якось зауважив: чекаю не дочекаюся твоєї книжки. Цікаво, чого ж я досяг у житті.