Я назвав його Краваткою

Тагуті Хіро - хікікоморі. Останні два роки він живе у самітництві, не покидаючи меж своєї кімнати в батьківському домі. У спробі повернутися в реальний світ юнак вирушає до парку, де цілими днями сидить на лавці та спостерігає за життям навколо. Охара Тецу втратив роботу, але не може зізнатися в цьому дружині. Щодня він виходить з дому в костюмі і краватці, але замість офісу вирушає в парк і до вечора сидить на лавці. Хіро і Тецу виявляють незрозумілу спорідненість душ. Вони вчаться слухати і співпереживати: розпач і смуток, надії і мрії одного здаються іншому близькими і зрозумілими. Цей незримий зв'язок допомагає кожному з них мало-помалу знайти в собі сили почати життя заново.