Кров і символи. Історія людських жертвоприношень

Огляд традиції людських жертвоприношень, коріння якої сягає далекої давнини, а численні відгомони у формі різного роду безкровних обрядів зберігаються донині. Тих читачів, кому хочеться полоскотати нерви кривавими сценами, автори відразу ж попереджають, що намагалися звести опис жорстокостей до мінімуму. Та й не завжди жертвопринесення були кривавими. У багатьох релігіях світу відомі, наприклад, традиції посвяти богам живих людей, які й надалі продовжували жити і процвітати, але вже будучи "власністю" або "чоловіком" божества. Археологи легко ставляться до атрибутів смерті, і на розкопі не рідкість люди, які одночасно чистять скелет і їдять яблуко. І все-таки одна справа бачити перед собою останки людини, яку дбайливо споряджали в останню путь її близькі, і зовсім інша - людину, яку в ім'я невідомої і сьогодні вже всіма забутої релігії безжально вбили на цьому самому місці тисячі років тому. Свою мету автори вбачали в тому, щоб показати зв'язок людських жертвоприношень із духовним і культурним розвитком людських спільнот; простежити, як протягом тисяч років людство повільно, але вірно йшло шляхом заміни кривавих ритуалів духовними. І як, зрештою, саме невдале людське жертвоприношення - заклання Авраамом свого сина Ісаака - лягло у підвалини трьох великих релігій: іудаїзму, християнства та ісламу.