Музеї жорстокості. Бенінські бронзи, колоніальне насилля і культурна реституція

Уявіть, що найжахливіший злочин проти людства повторюється знову і знову - кожного ранку, коли у залах музеїв по всьому світу запалюється світло. Гікс Д., археолог і куратор знаменитого етнографічного музею Пітт-Ріверс в Оксфорді, має на меті розвінчати міф про політичну неупередженість та моральне благородство скарбниць світової культури. На прикладі сотень творів мистецтва, викрадених британськими колонізаторами з палацу правителя Бенінського царства та які тепер прикрашають десятки музеїв по всій Європі, він безпощадно викриває логіку імперії, що перетворила священні предмети на товар, а грабунок цілого королівства – на гуманітарну місію. Це книга-розслідування, книга-обвинувачення і, нарешті, книга-апеляція. Начебто телеграфу, фотоапарату, а також археології і антропології, музей намагається знищити час і простір, перетворити відстань на зброю. Мов фотокамера, музей не заморожує час, а контролює експозицію, вимірює час.