На острові

«Земля моя. Я і є земля». Самюель — сімдесятирічний наглядач маяка і єдиний мешканець невеликого острова поблизу узбережжя африканської країни. Він доглядає свій сад, маяк і курей, веде скромне життя, сповнене тиші та самоти. Море часто викидає на берег тіла біженців. Самюель розуміє, що урядові байдуже до цих нещасних, тож ховає їх сам. Та одного разу він знаходить серед них незнайомця, який іще дихає. Рятуючи його, Самюель відчуває тривожну загрозу й поринає у спогади про своє минуле: про життя, боротьбу за незалежність і за свободу власної країни — боротьбу, яку він програв. Його переслідують провина та сором. У присутності незнайомця Самюель знову, як і в молодості, починає замислюватися: що означає володіти землею та належати їй? Що означає назавжди втратити дім?