Один і досить. Як ми вчимося бути наодинці

У сучасному суспільстві домінує ідея індивідуалізму, але самотність при цьому часто сприймається як особиста поразка. Ми виявляємо в собі прагнення одночасно і до свободи, і до близькості — що яскраво проявилося під час ізоляції у період пандемії. У своїх есе німецький письменник і журналіст Шрайбер Д. вдивляється в цей, здавалося б, парадокс, звертаючись до праць філософів (від Арістотеля й Мішеля Фуко до Ханни Арендт і Жиля Дельоза), художньої літератури (від Джейн Остін до Анні Ерно), актуальних досліджень практикуючих психотерапевтів і навіть до популярних ситкомів. І приходить до вселяючої надію думки: можливо, побудова ієрархії моделей життя — не найкраща ідея, а слову «самотність» не обов’язково відповідають лише темні барви.