П'ять травм, які заважають бути самим собою

У цій книзі Ліз Бурбо говорить про особисту відповідальність кожної людини, - відповідальність не перед кимось, а перед самим собою, перед своєю душею, перед власним здоров'ям. Будь-яку душевну травму, завдану кому б то не було, ти неминуче наносиш собі. І надовго. Тож страждання передаються з покоління в покоління. З дитячих травм, зі звичних страждань виростають страждання масові, загальні, і набувають форми соціальних, державних, світових криз. Зрада, несправедливість, приниження, муки знехтуваної, покинутої душі - це, як показує Бурбо, глибоко особисті травми; але хіба не вони становлять основу, якщо не сутність, усіх людських страждань? Виходить, що немає сенсу скаржитися на когось або щось, немає сенсу ловити й карати лиходіїв, оскільки закоренілий лиходій - він же мученик - сидить у кожному з нас. Чи можна і яким чином звільнити його і від страждань, і від лиходійства? Знайди відповідь у цій книжці та скористайся нею!