Під сонцем

Час від часу Мопассан Г. д., обдарований здатністю бачити через людські душі, відчував невимовне бажання втекти з Парижа - від ненависної Єйфелевої вежі, безкінечних натовпів на столичних вулицях, зразок місць та назойливих думок. У такі моменти Мопассан вирушав до інших країн та на чужі береги, адже подорож, - писав він, - це своєрідні двері, через які ти виходиш з відомої дійсності, щоб перейти в невідому дійсність, яка здається сном.