Релігійні рухи на Русі останньої третини XIV – початку XVI в. Стригольники та жидівство

У монографії з урахуванням джерелознавчого дослідження здійснено перегляд концептуальних основ вивчення єретичних рухів останньої третини XIV – початку XVI в. Вперше протицерковні рухи російського Середньовіччя розглянуті насамперед як релігійні явища у тих єретичних рухів Західної Європи періоду Раннього середньовіччя. Зародження єресей простежується і натомість змін, які відбувалися у релігійній практиці церковних інститутів XIV–XVI століть. Досліджено такі явища, як формування нових відносин у галузі взаємодії мирян та кліру. Особливу увагу приділено процесам, що формували біле духовенство як інститут і визначали його взаємини зі світською та церковною владою, а також із середовищем мирян. Проаналізовано релігійні, соціально-економічні та культурні феномени, які були викликані до життя есхатологічними очікуваннями напередодні 1492 р. Представлено оригінальну концепцію текстологічної та творчої історії творів, що є основними джерелами з обраної теми – «Повчання патріарха Антонія», «Просвітителя» Йосипа Волоцького, творів митрополита Спиридона-Сави. Для всіх, хто цікавиться історією та культурою середньовічної Русі, давньоруської літературою.