Тибетська книга мертвих (збірка)

"Тибетською книгою мертвих" у європейській культурі визначають сакральну книгу буддизму "Бардо Тхедол". Цей текст - традиційний (буддистський) погляд на потойбічне. Примітно те, що погляд цей поза концепціями смерті, тим більше вмирання як процесу земного життя. Буддизм, у принципі, чужий концепцій - це не релігія, у розумінні європейського єдинобожжя, Будда, у сенсі абсолюту, не має відношення до Бога, і тим часом природа його божественна, бо Будда переступив час як поняття, не маючи до того бажання. Час, як річка, і Будда, як середина поточної води. Саме в цьому місці, в середині, - річка стоїть. "Тибетська книга мертвих" як концепція справила значний вплив на формування наукових поглядів Карла Г. Юнга, теорію психоаналізу та всю сучасну психологію. До корпусу текстів книжки увійшло дослідження тибетолога Глена Муліна "Смерть і вмирання в Тибетській традиції", що являє собою досвід осмислення тибетських уявлень про mortem, що, безумовно, прикрашає справжнє зібрання текстів.