У пошуках себе. Історія людини, що обійшла Землю пішки

Ця книга про те, як звичайна західна людина зламала власні стереотипи мислення: замість того, щоб боротися з обставинами, ступила їм назустріч і повністю змінила своє життя. ...Після життєвих потрясінь канадець Жан Біліво у свій 45-й день народження, 18 серпня 2000 року, вирушив на «прогулянку» в пішу кругосвітку — під гаслом миру, ненасильства та щастя для всіх дітей Землі. Майже без грошей. І без жодного похідного досвіду. З собою мосьє Біліво взяв триколісний візок, у який поклав трохи їжі та одягу, аптечку, маленький намет та спальний мішок. Свій 46-й день народження Жан Біліво зустрів у столиці Коста-Ріки, 47-й – на півночі Чилі, 48-й – у Південній Африці, 49-й – в Ефіопії, 50-річний ювілей – на півночі Алжиру. Потім він рік у рік йшов Європою: Португалія, Великобританія, Німеччина, землі колишньої Югославії. Переправився через Босфор і продовжив шлях: Туреччина, Іран, Індія, Непал, Південна Корея, Японія, Філіппіни, Індонезія, Австралія, Нова Зеландія (Росію, на жаль, він оминув). І лише через 11 років та 2 місяці, стоптавши 54 пари взуття, повернувся додому. За плечима залишилися 75 553 кілометри блукань та 64 країни світу. За час своєї одіссеї мандрівник перепробував багато чого: носив тюрбан і довгу бороду в Судані, харчувався комахами на африканському континенті, тижнями йшов безлюдними пустельями. Йому доводилося ночувати під мостами, у притулках для бродяг і навіть у в'язницях. Але найчастіше він знаходив дах у добрих людей, натхнених його мандрівкою. Найяскравіші враження пішохода-мандрівника зібрані у цій книзі. Біляво переглянув за цей час багато своїх поглядів на життя. Виявилося, що навколо безліч добрих людей, що щасливим можна бути без грошей, що становище в соціумі насправді не таке важливе. Найсильніше відчуття краси та величі світу можна випробувати лише у відриві від суспільства, загубившись на дорогах планети.