Відеоарт. Монтаж глядача

У цьому дослідженні розглядається історія відеоарту як особливої ​​форми екранного мистецтва, що послідовно порушує правила та традиції, вироблені в кінематографі та на телебаченні. Олександра Першєєва показує, як за допомогою монтажу виявляється можливо зіштовхувати між собою лише образи, а й цілі дискурсивні поля, як на стику кадрів виникають смисли, а при суміщенні екранів – шикуються світи. Кожна з розділів книги присвячена одному з типів монтажу, розповідається про його виникнення і функціонування в екранній культурі, а потім про експерименти художників, які змінюють способи «монтажного мислення», що стали звичними. Окрему увагу автор приділяє ролі залів галереї, які на відміну від кінотеатру відкривають естетичні можливості «просторового монтажу», а також ролі глядача, який у полі відеоарту стає співавтором художника.