Візантійська імператриця Афінаїда-Євдокія. Життя та творчість у контексті епохи правління імператора Феодосія

Ця робота присвячена складній, маловивченій і недооціненій епосі: періоду правління імператора Феодосія II (401-450), найтривалішому в історії Візантії. У цей час імперія переживала суперечливі процеси: занепаду і нестабільності у країнах відповідають піднесення і розквіт Сході, у якому історики парадоксальним чином довгий час не бачили жодної заслуги царюючого імператора. Діяльність робиться спроба поглянути підсумки його правління по-новому, з урахуванням сучасних досліджень. Дружина Феодосія II, імператриця Афінаїда-Євдокія (бл. 405–460) – дочка афінського професора, язичниця, яка стала християнкою, правителька, поетеса та подвижниця – є однією із символічних постатей цієї епохи. Її ім'я оточене легендами, далеко ще не всі у тому числі достовірні, проте виникнення їх саме собою знаменно і має причини, розібратися у яких прагне автор. Автор книги – кандидат філологічних наук, доцент кафедри давніх мов та давньохристиянської писемності ПСТГУ. Книга розрахована як на фахівців з історії та літератури цього періоду, так і на широке коло тих, хто цікавиться історією пізньої античності та Візантії.