Воля до влади. Історія однієї манії величі

Альфред Адлер, один з основоположників психоаналізу, першим замислився, чому заїки так часто прагнуть на сцену, а каліки так прагнуть брати участь у спортивних змаганнях. Ці роздуми привели його до відкриття механізму гіперкомпенсації в структурі особистості, в рамках якого не наявність здібностей, а їхній дефіцит штовхає людину на великі звершення. Навіщо? Що є справжньою причиною цих вчинків? Відповідь на це запитання Альфред Адлер знайшов на сторінках щоденника Ф. Ніцше, великого пацієнта психіатричної клініки, який більшу частину життя провів у сутінках свідомості, і тільки воля до влади здатна була пробуджувати в ньому велич генія. Зигмунд Фрейд вважав, що провідною силою для людини є прагнення до задоволення. Віктор Франкл зробив основоположним для людини прагнення до пошуку сенсу, і тільки Альфред Адлер побачив волю до влади і зрозумів, що саме ця, темна сила спонукає людину до великих звершень. Історії манії величі, її тріумфу і падіння, і присвячена ця книга.