Дорослих не буває та інші речі, які я змогла зрозуміти тільки після сорока

Коли Памелі Друкерман виповнилося сорок, вона почала помічати, що втратила іронічне ставлення до свого одягу, що тепер обирає ресторани без гучної музики, віддає перевагу "крутій компанії", а не товариству "своїх" людей, що батьки припинили спроби вплинути на неї, а паризькі офіціанти переключилися у зверненні до неї на злегка дратівливе "мадам" замість милого її серцю "мадемуазель"... Памела вирішила дослідити цю незвідану зону "між молодими й не зовсім молодими" і з притаманними їй спостережливістю, дотепністю, сміливістю та щирістю проводить читача крізь свій досвід емоційних і фізичних змін середнього віку, показуючи, як вони впливають на стосунки з іншими та самим собою. "Дорослих не буває" - почасти відверті мемуари, почасти цікаве дослідження повсякденного життя. Це смішна і мудра книжка для будь-якого віку і різного віку про те, як стати, нарешті, самим собою.