За паличкою. Магія і хаос дорослішання чарівника

Підлітковий вік Тома Фелтона був зовсім не звичайним. Його ранній зліт до слави в таких улюблених фільмах, як «Позичальники», привів його в центр уваги, але ніщо не могло підготувати його до того, що мало статися після того, як він отримав культову роль Драко Малфоя, вибіленого блондина-лиходія з фільмів про Гаррі Поттера. Протягом наступних десяти років він був у центрі величезного феномена поп-культури, а в перервах між зйомками повертався до життя звичайного підлітка, який намагається вписатися у звичайну школу. Говорячи з великою відвертістю і притаманним йому гумором, Том ділиться своїм досвідом дорослішання у світі чарівників і водночас намагається орієнтуватися у світі маглів. Він розповідає історії зі свого раннього дитинства, наприклад, про свій перший акторський виступ, де його прийняли за блондина-актора Маколея Калкіна, і про прослуховування «Гаррі Поттера», де він, у дуже схожій на Драко манері, підтасував, наскільки добре він знає книжки, на яких заснована серія (зовсім не так). Він розмірковує про свій досвід роботи з такими великими кінематографістами, як Алан Рікман, сер Майкл Гембон, пані Меґґі Сміт і Ральф Файнс (зокрема й ті незручні обійми з Волдемортом). І, мабуть, найзворушливіше, він розповідає про міцні стосунки, які він зав'язав за десять років зйомок, зокрема з Еммою Вотсон, яка починала як надокучлива дев'ятирічна дівчинка, яку він висміював за те, що вона не знала, що таке мікрофон, але яка незабаром стала однією з його найдорожчих друзів. І, звісно ж, про злети й падіння слави та про те, як жити після такої важливої й доленосної події.