Життя - чобіток непарний. Книга перша

Спогади Тамари Петкевич, поряд із творами Варлама Шаламова, Єфросинії Керсновської, Євгенії Гінзбург і багатьох інших, посідають міцне місце в низці творів, що закарбували "єдиний людський слив помиїв, добра, жорстокості, звірств і беззахисності" і назавжди позначили координати "табірної" теми на карті літератури ХХ століття. Юній, тендітній, ніжній, приголомшливо вродливій жінці повною мірою довелося сьорбнути з чаші страждань, що випали на долю безвинних жертв політичних репресій; вона зазнала й непосильної праці, й приниження, й голоду, й холоду, що перетворюють ув'язнених на зацьковану тварину. Водночас табірні роки стали для авторки не лише наукою виживання в нелюдських умовах